• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Історія бібліотеки в Умані

Наприкінці ХІХ століття Умань – повітовий центр Київської губернії було типовим провінційним містом. Однак існувала плеяда культурно-мистецької інтелігенції, які об’єднувались в різні товариства, гуртки, спілки, клуби, які керувались професійними та громадськими інтересами. Ці люди намагались відродити національний український дух у місті.

/Files/images/cherkas_yma.gif

В серпні 1897 року були зібрані пожертвування (кошти активістів та місцевих жителів), розроблений статут бібліотеки і подано прохання Київському губернатору про те, щоб дали дозвіл на відкриття бібліотеки. Але лише в травні 1897 року дозвіл був отриманий.

Почали шукати приміщення для бібліотеки і лише 1 серпня 1897 року бібліотеку змогли відкрити. Для бібліотеки виписували 7 назв газет і скільки ж журналів. Вхід в бібліотеку коштував 3 копійки. Через рік кошторис бібліотеки складав 729 карбованців.

Завдяки впливу першої російської революції діяльність бібліотеки пожвавлюється, на той час бібліотека обслуговує 585 читачів. Навколо неї об’єднується найбільш активна частина інтелігенції на чолі з членом окружного суду Є. Г. Шольпом. Згодом місце Є. Г. Шольпа зайняла О. О. Ісаєва (Крамаренко). До приїзду в Умань вона жила в Москві і працювала в редакції «Русских ведомостей». Олександра Олександрівна поставила роботу бібліотеки на рівень, якому могли б позаздрити міста більш багаті за наше. Бібліотека мало хороший актив. Особливо помітний слід в її історії залишив міський лікар Юрій Львович Крамаренко, який був відповідальним членом бібліотеки з дня її заснування до 1909 року. Він постійно допомагав працівникам в розповсюдженні знань серед населення через книгу і шляхом організації лекцій. Але царська охранка заборонила таку діяльність, і Юрій Львович був звільнений. За доносами реакціонерів бібліотеку закрили і лише навесні 1917 року відкрили знову. Росло число читачів, бібліотека збільшує свої фонди. І напередодні Другої світової війни цінних видань уже нараховувалось близько 60 тисяч примірників.

Окупувавши місто в 1941 році, гітлерівці майже повністю знищили фонди уманських книгозбірень. 16 підвід книг були вивезені в «Софіївку» і там спалені. Залишилися лише ті видання, які зуміли заховати, врятувати і зберегти істинні патріоти, серед них була і лаборантка учительського інституту. Яка під час війни виконувала обов’язки завідуючої бібліотекою Людмила Славиковська, розстріляна фашистами. Щоб зберегти літературу працівники переклеювали палітурки на цінні книги з тих видань, що були дозволені «новим» режимом і ховали в підвали, де зберігались архіви.

/Files/images/image-of-animated-book-to-use.gif

В перші дні визволення Умані незначні залишки книг були знайдені в сараї на старому базарі. В липні 1944 року бібліотека відновила свою роботу в 4-х кімнатах міського музею. За рік роботи фонд зріс з 20000 до 2347 9 примірників. Був відкритий читальний зал, який систематично одержував 14 назв журналів та 11 назв газет, тут же була відкрита і дитяча бібліотека. Уже в 1948 році бібліотека нараховує 25 тисяч книг, обслуговує на абонементі 2320 читачів, 802 читачі відвідують читальний зал, відкриваються пересувки на підприємствах, з 16 пересувок 5 функціонували в селах району.

За наказом №7 по Уманському міському відділу культури від 23 січня 1975 року «Про централізацію державних масових бібліотек м. Умані» було наказано: централізувати з 23 січня 1976 року державні масові бібліотеки на базі міської ЦБ для дорослих, згідно положення про централізацію масових бібліотек. Міські бібліотеки були об’єднані в Уманську міську централізовану систему бібліотек (об’єднали 10 бібліотек , в т.ч. 3 бібліотеки для дітей. )

Очолювали спочатку бібліотеку, а згодом систему в різні роки Заїчко Ольга Семенівна, Кармоліта Ольга Микитівна (1969-1984), Куршпель Світлана Петрівна, Крючкова Наталя Василівна , Заярна Людмила Федорівна (1986-2016). 1 вересня 2016 року керівником колективу стала Чупряк Людмила Анатоліївна.

З 6 вересня 2022 року директор УМЦСБ - Чорномаз Софія Богданівна.

Сьогодні Уманська міська централізована система бібліотек – це авторитетний центр з інноваційними бібліотечними технологіями, нетрадиційними формами обслуговування, різноманітними інформаційними послугами. Серед пріоритетних напрямків діяльності : приділення значної уваги роботі з молоддю,утвердження моральних цінностей, естетичне виховання, краєзнавча робота, пропаганда економічних, екологічних та правових знань.

В бібліотеках системи вже стало доброю традицією проводити курси англійської мови та комп’ютерної грамотності для користувачів третього покоління. Працівники книгозбірень допомагають користувачам оволодіти елементарними знаннями з англійської мови та вдосконалити свою розмовну мову. Бібліотекар читальної зали ЦБ для дорослих пропонує своїм «учням» йти в ногу з часом та навчатися елементарних навичок роботи на ПК.

Кiлькiсть переглядiв: 2606