• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Історія бібліотеки в Умані

Наприкінці ХІХ століття Умань – повітовий центр Київської губернії було типовим провінційним містом. Однак існувала плеяда культурно-мистецької інтелігенції, які об’єднувались в різні товариства, гуртки, спілки, клуби, які керувались професійними та громадськими інтересами. Ці люди намагались відродити національний український дух у місті.

/Files/images/cherkas_yma.gif

В серпні 1897 року були зібрані пожертвування (кошти активістів та місцевих жителів), розроблений статут бібліотеки і подано прохання Київському губернатору про те, щоб дали дозвіл на відкриття бібліотеки. Але лише в травні 1897 року дозвіл був отриманий.

Почали шукати приміщення для бібліотеки і лише 1 серпня 1897 року бібліотеку змогли відкрити. Для бібліотеки виписували 7 назв газет і скільки ж журналів. Вхід в бібліотеку коштував 3 копійки. Через рік кошторис бібліотеки складав 729 карбованців.

Завдяки впливу першої російської революції діяльність бібліотеки пожвавлюється, на той час бібліотека обслуговує 585читачів. Навколо неї об’єднується найбільш активна частина інтелігенції на чолі з членом окружного суду Є. Г. Шольпом. Згодом місце Є. Г. Шольпа зайняла О. О. Ісаєва (Крамаренко). До приїзду в Умань вона жила в Москві і працювала в редакції «Русских ведомостей». Олександра Олександрівна поставила роботу бібліотеки на рівень, якому могли б позаздрити міста більш багаті за наше. Бібліотека мало хороший актив. Особливо помітний слід в її історії залишив міський лікар Юрій Львович Крамаренко, який був відповідальним членом бібліотеки з дня її заснування до 1909 року. Він постійно допомагав працівникам в розповсюдженні знань серед населення через книгу і шляхом організації лекцій. Але царська охранка заборонила таку діяльність, і Юрій Львович був звільнений. За доносами реакціонерів бібліотеку закрили і лише навесні 1917 року відкили знову. Росло число читачів, бібліотека збільшує свої фонди. І напередодні Другої світової війни цінних видань уже нараховувалось близько 60 тисяч примірників.

Окупувавши місто в 1941 році, гітлерівці майже повністю знищили фонди уманських книгозбірень. 16 підвід книг були вивезені в «Софіївку» і там спалені. Залишилися лише ті видання, які зуміли заховати, врятувати і зберегти істинні патріоти, серед них була і лаборантка учительського інституту. Яка під час війни виконувала обов’язки завідуючої бібліотекою Людмила Славиковська, розстріляна фашистами. Щоб зберегти літературу працівники переклеювали палітурки на цінні книги з тих видань, що були дозволені «новим» режимом і ховали в підвали, де зберігались архіви.

/Files/images/image-of-animated-book-to-use.gif

В перші дні визволення Умані незначні залишки книг були знайдені в сараї на старому базарі. В липні 1944 року бібліотека відновила свою роботу в 4-х кімнатах міського музею. За рік роботи фонд зріс з 20000 до 2347 9 примірників. Був відкритий читальний зал, який систематично одержував 14 назв журналів та 11 назв газет, тут же була відкрита і дитяча бібліотека. Уже в 1948 році бібліотека нараховує 25 тисяч книг, обслуговує на абонементі 2320 читачів, 802 читачі відвідують читальний зал, відкриваються пересувки на підприємствах, з 16 пересувок 5 функціонували в селах району.

За наказом №7 по Уманському міському відділу культури від 23 січня 1975 року «Про централізацію державних масових бібліотек м. Умані» було наказано: централізувати з 23 січня 1976 року державні масові бібліотеки на базі міської ЦБ для дорослих, згідно положення про централізацію масових бібліотек. Міські бібліотеки були об’єднані в Уманську міську централізовану систему бібліотек (об’єднали 10 бібліотек , в т.ч. 3 бібліотеки для дітей. )

Очолювали спочатку бібліотеку, а згодом систему в різні роки Заїчко Ольга Семенівна, Кармоліта Ольга Микитівна (1969-1984), Куршпель Світлана Петрівна, Крючкова Наталя Василівна , Заярна Людмила Федорівна (1986-2016). 1 вересня 2016 року керівником колективу стала Чупряк Людмила Анатоліївна.

/Files/images/durektor.jpg

Сьогодні Уманська міська централізована система бібліотек – це авторитетний центр з інноваційними бібліотечними технологіями, нетрадиційними формами обслуговування, різноманітними інформаційними послугами. Серед пріоритетних напрямків діяльності : приділення значної уваги роботі з молоддю,утвердження моральних цінностей, естетичне виховання, краєзнавча робота, пропаганда економічних, екологічних та правових знань.

В бібліотеках системи вже стало доброю традицією проводити курси англійської мови та комп’ютерної грамотності для користувачів третього покоління. Бібліотекар абонементу центральної бібліотеки для дорослих Інна Терещук допомагає оволодіти елементарними знаннями з англійської мови, вдосконалити свою розмовну мову. Бібліотекар читальної зали БФ №4 Наталя Райчинець пропонує своїм «учням» йти в ногу з часом та навчатися елементарних навичок роботи на ПК.

Кiлькiсть переглядiв: 1025