/Files/images/56.jpg

Валентина Дігтяр

Народилася Валентина Василівна 5 вересня 1932 року в селі Дзензелівці Маньківського району на Черкащині в сім'ї хліборобів. В сім'ї Дігтярів помер батько і мати самотужки виховувала четверо дітей.

Перед війною Валентина пішла в перший клас, але через рік село було окуповано фашистами, сама школа згоріла, тому навчання прожилось вже після визволення.

Для цього Валентина бралась за будь-яку роботу, щоб заробити гроші на навчання та підручники. Вона успішно закінчила десять класів.

З 1952 року валентина Дігтяр - студентка педагогічного інституту в Тернополі. В 1956 році вона успішно закінчила інститут і розпочала педагогічну діяльність. Пропрацювала майже 40 років, викладала російську мову та літературу згодом німецьку мову. З 1968 року Валентина Дігтяр мешкала в місті Умань, а з 1987 року – на пенсії.

В Умані життя звело Валентину Василівну з людиною трагічної долі – Надією Суровцевої, яка стала для поетеси мудрою наставницею. За цей зв'язок В.В.Дігтяр була звільнена з роботи в навчальному закладі і виключена з рядів КПРС. Саме через активну життєву позицію за часів Радянської влади багато творів поетеси не дійшло до широкого кола читачів.

/Files/images/2.jpgА поезію В.Дігтяр любила з дитинства. У 1944 році в різних газетах друкувались її вірші, оповідання, казки.

Справжньою подією для всіх шанувальників таланту В.Дігтяр став вихід першої збірки творів «Дотик до душі» у 1998 році, до якої увійшли пісні, вірші, проза. Презентація книги проходила в актовій зала уманського державного педагогічного інституту. Поезії збірки стали справжнім джерелом добра і краси, людяності. Вони розповідають і про особисте життя поетеси, яка поділяє його на три періоди. Перший – то пора юних літ, перше кохання , що надихало творити добро. Другим етапом стає сорокарічний щасливий шлюб. Третій період життя – «самобутність, яка гнітить і крає навпіл серце». Але , незважаючи на складності, цей період виявився найбільш плідним.

Валентина Дігтяр підтримувала зв’язки з народною співачкою України Ніною Матвієнко, редактором і ведучою радіопрограми «Суботні зустрічі» Еммою Бабчук, ведучою програми для жінок Таїсою Косенко, уманською поетесою, композитором, співачкою Євгенією Сухиною. Щире й сердечне спілкування з такими людьми надавали їй наснаги, бажання творити добро.

Вона, як ветеран педагогічної праці, добре знала різнобічні характери дітей. І наступна збірка «Живе джерельце» (2001р) має яскраво виражену дитячу тематику. Вона розлетілася по школах, бібліотеках Умані, сіл району та Черкащини. Твори Валентини Дігтяр лунали по національному радіо України, телебаченню.

Померла В.В.Дігтяр в 2002 році на сімдесятому році життя.

Мотиви її лірики різнобічні. Зачаровує читача лірика природи : «Пісня про Софіївку», «Уманське диво», «Рідне село». Трепетно звучить тема дружби , кохання і вірності «А вороття назад нема», «Матусі», «Моя любове, перша і остання», «Не чаруй», «Журба», «Не благай».

Правдива і смішлива лірика громадянського звучання «Титани», «Наслідки перебудови», «Захищаємо державу», «Україна буде процвітати», «Україні». Чимало її віршів покладено на музику. Ось один з них.

Пісня про Умань

Умань солов’їна, мрій Черкаський краю,

Щиро і навіки я тебе кохаю,

Трударів невтомних і твій парк-перлину.

Де б я не бувала я до тебе лину.

Рекомендована література:

1. Дігтяр В. Дотик до душі: Поезії, пісні, проза .- Умань, 1998.-109с.

2. Дігтяр В. Другий міжвузівський: репортаж з літературного фестивалю// Уманська зоря .- 1990.- 1 травня

3. Ляшенко О., Масич М. Пісня душі//Уманська зоря.-1999.- 8 вересня.

4. Друзі, колеги, товариші Дігтяр В.В.// Уманська зоря .- 2002.-4 грудня.

5. Тодчук О. Така людської круговерті суть: [вечір пам’яті поетеси В.Дігтяр]// Уманська зоря .- 2003.- 14 травня.

6. Карпенко В. Видобути красу слова: [до ювілею з дня народження В.Дігтяр]// Уманська зоря .- 2002.- 4 вересня.

7. Козицька В. Найкращий дарунок : [книга для дітей В.Дігтяр]// Уманська зоря .- 2002.-10 січня

Семенюк В.І.

Кiлькiсть переглядiв: 1569