Марина Павленко

Павленко Марина Степанівна народилася 30 березня 1973 року в селі Старичах Яворівського району Львівської області. У дворічному віці переїхала з батьками на Черкащину.

Протягом 1991–1996 років здобула вищу педагогічну освіту в Уманському державному педагогічному інституті (нині – університеті) імені Павла Тичини. З 1995 по 2000 роки працювала вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії.

З 2000 року – викладач кафедри української літератури й українознавства Уманського державного педуніверситету імені Павла Тичини. Кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків» (2002) і монографії «Тичининська формула українського патріотизму» (2002), за яку удостоєна літературної премії «Благовіст». Упорядник спогадів про Павла Тичину «З любов’ю і болем» (2005).

Має багато публікацій у періодичній пресі, мистецьких часописах («Березіль», «Кальміюс», «Дзвін», в тім числі у тих, що видаються за кордоном: вірменському – «Гарун», в італійському – «Артекультура», в німецькій «Соборності»), альманахах та колективних збірниках. З 1997 року член Національної Спілки письменників України.

Відзнаки:

Переможець кількох літературних конкурсів, у тім числі:

* «Гранослов» (Київ, 1996, 2002)

* «Привітання життя» (Львів, 1996)

* конкурсу Української бібліотеки у Філадельфії (США, 1998)

* конкурсу на кращу поему, присвячену річниці незалежності України (США, 2000)

* «Смолоскип» (Київ, 2000, 2001, 2002)

* «Коронація слова» (Київ, 2004)

* Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) (Канада, 2005)

* Всеукраїнського конкурсу сучасної новели імені Валеріана Підмогильного (2006)

* конкурсу для літератури дітей та юнацтва «Портал» (2006)

* міжнародного конкурсу ім. Богдана-Нестора Лепкого (Львів — Париж — Цвікау, 2007)

* Лауреат літературної премії «Благовіст», українсько-німецької премії імені Олеся Гончара й літературної премії імені Михайла Чабанівського

Основні твори:

* книжки поезій: «Бузкові зошити» (1997), «Чар-папороть» (2002), «Душа осики» (2006)

* книжки «дорослих» оповідань «Як дожити до ста» (2004), удостоєної Міжнародної недержавної україно-німецької премії імені Олеся Гончара

* романи для підлітків «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» (2005) (ця книжка разом зі збіркою «Як дожити до ста» удостоєна премії ім. Михайла Чабанівського 2006 року) й «Русалонька із 7-В та Загублений у часі» (2007)

* книги казки «Півтора бажання (Казки старої Ялосоветиної скрині)» (2007) та «Домовичок із палітрою» (2007), "Миколчині історії"(2008)

* публіцистичні твори"У Країні Лісових Дзвіночків: Нові підходи до використання творчості Павла Тичини в навчально-виховному процесі початкової школи" (2002),"патріотизму " (Тичинська формула українського 2002),"Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко "(2009)


Кiлькiсть переглядiв: 1170